Рецензия на книгу

• 

  Ardoss9 июня 2017 г.

  Поланік сміється, стьобеться і обурюється

  Я зовсім нещодавно познайомилася з жанром графічного роману і він мене просто полонив. Це ніби фільм по книзі, при чому саме такий фільм, яким його бачить автор. Не чекайте від "Бійцівського клубу - 2" продовження в дусі першої книги. Дана книга мені скоріше нагадала "Чарівну ти" - як "Чарівна ти" була стьобом над книгами типу "50 відтінків сірого", так "Бійцівський клуб" - 2 стьоб над "Бійцівським клубом - 1". Тайлер повертається тоді, коли його найменше чекали. Та чи зникав він коли небудь насправді? І знову продовжує перевертати світ з ніг на голову, всіми силами приближуючи нове майбутнє, немов вірус, від якого немає спасіння. В "Бійцівському клубі - 2" практично відсутня філософська складова. Поланік переставляє своїх героїв, мов фігури на шахматній дошці, але це нагадує просто якийсь треш. Особливо в фіналі. Мені здається, що Чак написав книгу скоріше для забави, що пройтися брудним танком по вразливим читацьким душам, що так захоплювалися "Бійцівським клубом". І розтоптати їх.

  10

  483