Рецензия на книгу

• 

  DanaZar

  9 мая 2017

  Ось воно! Ось тутечки! Те фентезі, яке я люблю, поважаю і перечитую роки поспіль. Третя книга Сапковського, з якої, як мені казали, піде все найцікавіше! Перші дві збірки оповідань вели нас до цього. Згадані в них персонажі відкриваються по-новому і з'являються то на шляху Геральта, то поряд з Цірі - Дитиною-Несподіванкою.

  Прочитала швидше, ніж перші дві книги, хоча на полиці стояла вона довгенько. Дуже подобається переклад, хоча, місцями, не прискіпливо вичитано чи невправно перекладено - зустрічаються русизми, що сильно кидається в око.

  Сюжет прогресує, в цій частині вже більше Цірі, аніж самого Геральта, але я зовсім не проти, бо мене це дівчисько просто причарувало, обожнюю її. А також обожнюю Геральта поряд з нею і... Йенніфер, хоча до цього моменту вона була далеко не найулюбленішим моїм персонажем. Дуже мало в цій частині Любистка - майстра втрапляти в халепи, але я маю надію, що далі цей бард буде частіше радувати своєю присуьністю на сторінках "Відьмака".

  Сюжет повністю захопив. Історія показується з усіх сторін, пояснюючи, чому все іде тим шляхом, а не інакше. Отож, наступну частину буду читати з більшим захопленням, аніж приступала до цієї. Нарешті і на мене подіяла "магія" цього циклу Анжея Сапковського.

  10/10

  4 понравилось

  0

  82