Рецензия на книгу
Меня зовут Лис
Ли Виксен
Аноним11 апреля 2017 г.Потрохи підчищаю список "Хочу прочитати", дійшла черга і до цієї книжки. Перша книжка ішла тугувато, з другою я вже втягнулася і читала швидко і з інтересом.
На початку ми бачимо вирвані з контексту декорації. Десь в полі стоїть армія, яка веде бої невідомо за що невідомо з ким. В цій армії є дивний боєць - дівчина в шоломі, яка намагається вижити. Щоб не загинути в бою, вона ховається за спинами, а потім біля вогнища сидить тихенько, щоб її не помітили і не звернули увагу. Але якось вона зустрічає генерала армії і просить його бути її наставником і вчителем. Він учить її битися, стає її другом і коли Лис хоче піти з легіону, іде з нею й подорожує світом. Але коли його манить жінка, в яку він закоханий, він обирає її. А у світі тим часом твориться щось дивне і темне, але щоб дізнатися, що саме, треба дочекатися третьої книжки.
Книжка не завершена, це частина трилогії, тому запитань багато - хто всі ці монстри, що сталося з Атосом, чим це все закінчиться.
Десь читала рецензію, що в книжці багато логічних нестиковок. А монстр з головою голуба, який колекціонує зброю - це дуже логічно? Фентезі взагалі таке все нелогічне, автор що хоче, то і придумує.
Книжку спочатку скачала безкоштовно, але вирішила посприяти виходу третьої книжки, тож потім купила її на гуглмаркеті.
652