Рецензия на книгу

• 

  FamilyMazepa28 марта 2017 г.

  Тяжка, готична книга. Що можна було ще очікувати від опису сім'ї плантатора, хай яким він там добродушним не був. Складається враження, що ця п'єса - це втілення тонкої стінки, за якою розгортається велика сімейна сварка і нам не залишається нічого іншого, як слухати ці приниження, жити життям чужих людей. Ця п'єса якось навантажує, робить тяжкими думки, схиляє їх в інший напрямок. Її потрібно читати в дощ. Або дивитись в театрі і плакати, сміятись і знову плакати, лише так можна проникнутись життям кішки, що намагається щонайдовше втриматись на розпеченому даху.
  З персонажів мені більше всього сподобалась велика Ма, її життєві вислови, колючі і влучні, вона адекватно сприймала ситуацію і не закатувала істерик. Такий собі незалежний персонаж, без якого твір був би сухим. Багато її слів я виписала як цитати.
  Та попри в загальному негативний відгук, скажу, що є щось в ній - в цій п'єсі, чимось вона все ж ципляє, вона точно лишиться в мене в пам'яті. Можливо, колись я подивлюсь саму постановку, але лише під певний настрій.

  2

  516