Рецензия на книгу
Мизери
Стивен Кинг
rmbamba6 марта 2017 г.Кілька слів, якими можна загалом описати цю книгу - справжні емоційні американські гірки.
Серйозно, Кінг цього разу добряче мене здивував. Не в образу йому, скільки б його творів я не читала, жоден не зміг так мене налякати і так тримати в напрузі, як цей. Лиш почавши читати, відразу занурюєшся в жахливий, але водночас чаруючий світ Пола Шелдона, в якому перетиналися дві сторони - жахлива, жорстока реальність та фантазії письменника. Саме фантазії, вигадки його письменницької натури допомагають йому виживати.
Можливо, однією з причин, чому цей твір так мене вразив серед усієї творчості Кінга є його неймовірна реалістичність. Адже, як би не прикро, ти розумієш, що такі люди були та є - божевільні психопати, одержимі чимось і заради цілі, вбивають людей.
Так вийшло, що саме перед прочитанням книги я читала величезну статтю про ман'яків. Абсолютно різних - одні вбивали, бо були під впливом інших, інші керувались божевільними ідеями, а деякі взагалі - з нудьги. Найжахливішим і наймоторошнішим в творі Кінга є те, що такі люди як Енні не є вигадкою хворої уяви, а засновані на реальних фактах.
Кінг вміє тримати на гачку і підвищує рівень адреналіну в крові, написавши всього кілька рядків. Протягом всього твору я справді боялась за Пола, а читати книгу в темряві зовсім не хотілось - так і боялась, що якась Енні Вілкс вискочить з-за дверей!
Мій відгук вийшов дещо сумбурним, проте це свіжі емоції після читання - вони і є такими. Однозначно раджу вам прочитати книгу і зануритись в ще один моторошний світ короля жахів.226