Рецензия на книгу

• 

  FatherBrown4 марта 2017 г.

  Ох і чудернацька книжка - книжечка!
  Завжди приємно відкривати щось нове, особливо коли воно класне. Саме таким "класно-приємним новим" стала для мене "Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести". Автор із самого початку попереджає читача про зустріч не зі справжніми, а з картонними героями. Саме тому подальший своєрідний стиль подачі тексту викликає не відразу, а, скоріше, захоплення - пан Йогансен чесно попередив про несправжність всього, що відбувається у тексті, і попросив читача не сприймати аж занадто серйозно все, що буде написано у цій історії. Дуже мені імпонує, коли письменник спілкується з читачами не тільки через героїв, а й звертається особисто.
  Так, пробиратись крізь такі терени тексту і думок було вкрай важко, деякі абзаци доводилось перечитувати декілька разів. Але разом з тим - цікаво, як витинанку робити за незнайомим шаблоном - ніби й знаєш, яким має бути результат, але сам процес роботи захоплює безмежно.
  

  
  Я покинув Барселону,
  — Кін-кону, лін-льону,
  Не побачу її зроду.
  — Лід-льоду; дід-доду.

  6

  348