Рецензия на книгу

• 

  Аноним24 февраля 2017 г.

  Для початку мене злякало слово Бог у назві книжки. Організована релігія мене лякає більше за клоунів, висоту і мафію разом взятих.
  Потім насторожила кількість захопливих відгуків на початку. Їх було забагато і вони всі як один були такими позитивними, що аж тошно.
  Але коли я нарешті добралась до тексту, я плакала, сміялась і постійно впізнавала себе. Ці поради схожі на откровення Капітана Очевидності, але нам все одно треба час від часу нагадувати собі, що життя - це подарунок, що не треба боятись просити про те, що тобі потрібно, що ми не отримуємо більше проблем, ніж можемо подолати і всі наші негаразди - насправді уроки, що ніхто не ідеальний, що не треба порівнювати себе з іншими, що час загоює рани і ще багато багато всякого.
  Я навмисно розтягувалв цю книжку, хоча могла проковтнути на один вечір. І тут же забути могла б. Я не буду читати Псалми, хоч це і є один з уроків. Але я б хотіла, щоб статті Регіни час від часу приходили мені на пошту, магічним чином вгадуючи, коли мені хріново.
  Авторка дуже релігійна, постійно молиться. Це мені не близько, але я навіть трохи заздрю, їй є на кого спиратися, є до кого звернутись, коли більше нікого немає. З усім моїм цинізмом, мені теж захотілося повірити. А поки не зможу, залишається любити тих, у кого вірю - людей.

  8

  1,4K