Рецензия на книгу

• 

  Romashka2814 февраля 2017 г.

  The Solitaire Mystery

  
  

  Люди видят то, во что верят

  
  

  Червовий туз, дама пік, хрестова двійка, бубновий валет. Картаті сорочки гральних карт миготять у вмілих руках письменника-ілюзіоніста, який тасуючи їхні долі розсипає віяло дивних історій на зелене сукно стола. Карткові, намальовані обличчя різної масті стають в пасьянсовий ряд, оживаючи в розбурханій пурпурним лимонадом уяві і переносять в далеке дитинство, де світом править кольорова вигадка. Аж поки з рукава фокусника ненароком не вилетить остання карта - джокер, який розбурхає усю колоду, зарозумілий блазень одним ходом поб'є козирного туза і назавжди зруйнує картковий будиночок, випускаючи ілюзію в реальний світ, перетворюючи людей в намальовані на картоні фігурки чотирьох мастей, де доля для них приготувала свій розклад.

  Дві сюжетні лінії - казкова і реальна, паралельними прямими лягають на довгу дорогу з Норвегії до Греції, через усю Європу, перетинаючись в маленькому гірському селищі, десь посеред Альп, у домі пекаря. Сімейна драма, приправлена скелетами в шафі і вічними філософськими питаннями, штовхає батька з сином на пошуки мами-моделі, яка багато років тому пішла з дому шукати саму себе. А десь в паралельній реальності, яка живе на сторінках маленької книжки, запеченої в пряник, автор заманює в бартонівський психоделічний світ вигадки на безлюдному острові, де золоті рибки плавають в озері, бджоли завбільшки з горобців, а бубнові дами видувають скло. Там долі кількох поколінь пророкують карлики, які ожили зі старих затертих карт одного напівбожевільного моряка і шлях додому шукає той, кому судилося стати пекарем, аби запекти в прянику книжку, щоб за багато десятиліть у реальному житті пасьянс нарешті склався.

  Юстейн Гордер розігрує з читачем загадкову карткову партію, правила якої придумує на ходу, як справжнісінький шулер-ілюзіоніст. Він професійно обдурив суперників, заховавши карти в рукави, створивши дитячу історію з дорослими змістом, де філософська реальність буде недоступна дитячій свідомості, а карткова фантазія - не викличе захопливого феєрверку у дорослій. Фокус не вдався. Його карта бита.

  Рецензия на русском...

  
  Червонный туз, дама пик, крестовая двойка, бубновый валет. Клетчатые рубашки игральных карт мелькают в умелых руках писателя-иллюзиониста, который тасуя их судьбы рассыпает веер странных историй на зеленое сукно стола. Карточные, нарисованные лица различной масти становятся в пасьянса ряд, оживая в разбушевавшемся пурпурным лимонадом воображении и переносят в далекое детство, где миром правит цветная выдумка. Пока из рукава фокусника нечаянно не вылетит последняя карта - джокер, который взбудоражит всю колоду, высокомерный шут одним ходом побьет козырного туза и навсегда разрушит карточный домик, выпуская иллюзию в реальный мир, превращая людей в нарисованные на картоне фигурки четырех мастей, где судьба для них приготовила свой расклад.

  Две сюжетные линии - сказочная и реальная, параллельными прямыми ложатся на долгий путь из Норвегии в Грецию, через всю Европу, пересекаясь в маленьком горном селении, где-то среди Альп, в доме пекаря. Семейная драма, приправленная скелетами в шкафу и вечными философскими вопросами, толкает отца с сыном на поиски мамы-модели, которая много лет назад ушла из дома искать саму себя. А где-то в параллельной реальности, которая живет на страницах маленькой книги, запеченной в пряник, автор привлекает в бартоновский психоделический мир вымысла на необитаемом острове, где золотые рыбки плавают в озере, пчелы величиной с воробьев, а бубновые дамы выдувают стекло. Там судьбы нескольких поколений предсказывают карлики, которые ожили из старых затертых карт одного полусумасшедшего моряка и путь домой ищет тот, кому суждено стать пекарем, чтобы запечь в пряник книгу, чтобы за многие десятилетия в реальной жизни пасьянс наконец сложился.

  Юстейн Гордер разыгрывает с читателем загадочную карточную партию, правила которой придумывает на ходу, как настоящий шулер-иллюзионист. Он профессионально обманул соперников, спрятав карты в рукава, создав детскую историю со взрослыми содержанием, где философская реальность будет недоступна детскому сознанию, а карточная фантазия - не вызовет увлекательного фейерверка во взрослой. Фокус не удался. Его карта бита.

  25

  274