Рецензия на книгу
Я, ти і наш мальований і немальований Бог
Тетяна Пахомова
Аноним23 января 2017 г.перше, що хочеться сказати - книга неймовірно приємна на дотик. вперше таку бачу. і по секрету скажу, що її хочеться періодично діставати з полички і тримати в руках; гортати сторінки, і обов'язково всім радити. але не тільки за шовкову обкладинку. ні, в першу чергу, за текст книги. її душу.
на тему війни та геноциду єврейського народу написано багато книг. і чи варто читати ще одну?! вирішувати вам. але зверніть увагу, що це не якась вигадка/фантазія письменниці, це - історія, яка була насправді. від самого початку і до кінця.
сюжет зворушливий, але сліз в мене зовсім не було. мабуть, тому що вона написана мов розповідь дідуся онукам. ти знаєш, що все буде добре, бо головний герой прямісінько перед тобою.
і наостанок, такі книги повертають віру в те, що світ не без добрих людей.18376