Рецензия на книгу

• 

  Plonochka

  23 января 2017

  Той випадок, коли в перекладі назва звучить влучніше, ніж в оригіналі

  Дуже тонка і точна сатира англійця на події сторічної давнини, як бачимо, досі не втрачає своєї актуальності. Наскільки влучно за допомогою такої простої, майже казкової форми (якій, власне, і притаманна найперше «тваринна» алегорія), Орвелл зумів розвінчати радянський міф в очах своїх читачів! Сам будучи соціалістом, він не визнавав того, що в Радянському союзі називали соціалізмом і комунізмом, за якими насправді ховалися і якими виправдовувалися жахливі злочини проти людства: голодомори, репресії, страти, каторги, депортації…
  До слова, найперший переклад книжки вийшов саме українською мовою ще в 40-ві роки ХХ ст., і тут важко переоцінити влучність перекладеної назви. Саме колгосп (а не просто ферма) – неодмінний атрибут, а тепер пережиток, радянської колективізації, символ поневолення, експлуатації, втілення каторжної праці і злиденства простого люду. Гадаю, якби в англійській мові був відповідник слова «колгосп», то Орвелл би неодмінно використав його.
  Від казки «Колгосп тварин» відрізняється, хіба що, відсутністю щасливого фіналу… Свині і люди перемішалися, різниця між ними перестала бути очевидною. Високі ідеали рухнули стараннями тих, хто їх раніше проголошував. Те, що раніше вважалося злом, перестало бути недозволеним, але тільки для тих, хто є рівнішим з-поміж рівних.

  6 понравилось

  71