Рецензия на книгу

• 

  Romashka2819 января 2017 г.

  "Top Secret"

  
  

  Just ask Pandora

  
  

  Тиха вуличка в передмісті ідеально придатна для щасливого, спокійного життя. Вишукані будинки з ідеально підстриженими газонами, привітними сусідами, білими парканчиками і мереживними занавіски на до блиску відполірованих вікнах, за якими дзвінко лунає дитячий сміх, рідний чоловічий голос на автовідповідачі, де глянцевий паркет і стерильно чисті меблі, а у білосніжних рамках за прозорим склом - сяючі усмішки ідеального сімейного життя. І лише на одному фото у ледь вловимій гримасі болю, що зморшками лягли на чоло красивого чоловіка поряд з коханою дружиною і трьома дівчатками-доньками, причаїлась драма, а ще страшна таємниця, заперта в маленькій кімнатці на горищі, серед мотлоху і пилу, в старій коробці для взуття, закрита в пожовтілому конверті, на крихкому аркуші в лінійку, в синіх закарлючках отруйної правди. Його особиста скринька Пандори.

  Декілька завитків синього чорнила, подібно до стихії, увірвались у розмірене життя тихої вулички з пряничними будиночками і, вихором минулих гріхів, таємниць та горя, зруйнували спокій зразкових родин. Три головні сюжетні лінії, три історії, три жінки, три сім"ї, захоплені щоденними турботами і пристрастями знайдуть під уламками своїх життів те, що затьмарював блиск їхнього штучного ідеального щастя. Кожна почерпне пригоршню горя з легендарної Скриньки нещасть. Сесилія Фіцпатрік віднайде гріхи свого чоловіка і ціну за мовчання, яку змушена буде заплатити. Тес О'Нілл потрапить під смертельний перехресний обстріл зрадою від рук чоловіка і сестри, а ще знайде загублену хіть, яка буде спопеляти нутрощі, знеболюючи рани. Рейчел горітиме від ненависті цілих 28 років, живучи думками про помсту людині, яка забрала життя її доньки і злісно критикуватиме сім'ю сина, який посмів жити після того, як не стало її Джейні. Вибираючись з-під уламків особистої берлінської стіни (хтось тижнями, хтось роками), кожен з героїв болісно шукає новий спосіб склеїти докупи своє життя, не загинути під тягарем правди і зуміти вистояти. Важливими, рятівними для них, виявляються прості речі. Любов, турбота про дітей, довіра. І вміння пробачати, бо герой - це той, хто пережив битву, хто перейшов за межу буденності, і зумів повернутися звідти, щоб жити довго і щасливо.

  Книга наповнена людськими слабкостями, страхами і бідами. Хворобливими психологічними проблемами, заплутаними стосунками і внутрішніми діалогами. «Скелетами у шафі», які десятиліттями припадають пилом за фасадом благопристойності, помилками, які неможливо виправити. Самотністю і зрадами, таємницями і каяттям. Є напруга, є відмінно зроблений сюжет, несподівана розв'язка і серйозний привід проаналізувати разом з героїнями безліч подій власного життя. Ця книга і є тією красивою скринькою із легенди, бо подібно до Зевса, Ліана Моріарті за зефірно-рожевою обкладинкою сховала пронизливо-жорстоку правду життя, яка занурює у морок світу гріхів і неодмінної розплати невинними. А в самому кінці авторка щедрою рукою розсипає провидіння всезнаючого авторського ока: єдиним, що залишилось на дні Пандориної скриньки була Надія.

  24

  106