Рецензия на книгу

• 

  Аноним13 января 2017 г.

  Так, перших приблизно 30 уроків уроків дійсно можна і треба розбирати на цитати, які мають підштовхувати вас до змін, але подекуди віє банальщиною і така вже мейнстрімна тема раку прибиває захоплення від філософії, на кшталт:
  

  
  "Кожен день - це безцінний подарунок, його варто розпакувати і з насолодою використовувати, а не відкладати на майбутнє, яке може так ніколи й не настати."
  

  Ми і так всі це знаємо, чи не так? Але далі з усвідомленням того, як "треба жити" продовжуємо робити все, як виходить, очевидно, що кожному потрібно пережити рак, щоб сповна відчути всі ті настрої, які до нас намагаються донести ті, хто воскрес, так би мовити.

  Ще хочеться відмітити, що я не очікувала такої великої кількості згадок Бога в усіх уроках, ближче до 40-50 концентрація релігійності у тексті взагалі зашкалювала. Читати стало нудно. Могла, звісно, і з назви здогадатися, що так воно і буде)
  Невже лише з богом ми можемо відчути себе не самотніми? Особисто я ще не готова його пізнати, тому скептично поставилася до деяких уривків.

  В загальному, книга дійсно позитивізує мислення та трохи розвіює похмурі думки...

  2

  474