Рецензия на книгу

• 

  kallisto_kyiv4 января 2017 г.

  Іноді хочеться таких історій - коротких, де широкими мазками розказане життя цілої сім’ї, кількох поколінь. Або життя однієї людини. Історії без прикрас - як жили, що думали, як все склалося. Почитаєш - наче з сусідкою біля під’їзду старого будинку поспілкувався, яка все про всіх знає і по секрету розкаже навіть те, що іншим невідомо. Іноді це цікаво, іноді відчуття, наче в чийсь брудній білизні покопирсався і дізнався те, чого знати б нікому не варто. Цього разу ці історії зайшли мені добре, було цікаво.

  2

  232