Item: Пінґвінський острів
Rating: 5
Author: YanaStavska

28 декабря 2016

«… Я пишу історію пінґвінців. Працюю над нею завзято, і не спиняє мене сила труднощів, що здаються іноді непереборними» – так починається книга, що колись стала мало не черговим філософським одкровенням у Франції початку ХХ ст. «Пінґвінський острів» починався як роман, закінчується ж як філософський, соціально-політичний памфлет та художньо оформлений літопис автора. Ми дивимось у дзеркало тільки з метою побачити себе як людину особливу. Ми живемо (не всі звісно) харчами інтелектуальними або дещо приземленими. Що це за книга? Це доказ того, що кожен з нас, в залежності від соціальних ролей, стає частинкою історії попри свою чарівну індивідуальність. Роман Анатоля Франса для багатьох видасться літературною ахінеєю, ще однією спробою пихато озвучити власні судження з приводу ходу історії, людської поведінки та розвитку суспільної культури на фоні становлення первісних общин, соціально-економічного розквіту, пануванням і співжиттям різного роду ідеологій. Тут немає головних героїв, якщо тільки суспільство не є одним кумедним трагікомічним актором, яким оповідач (історик за професією та покликанням) вправно керує, щораз вигадуючи комічні ситуації. Пінґвіни полювали, кохалися та жили без будь-яких совістей, і в один момент знаходять собі пастиря в особі Маеля, майже сліпого та на три чверті глухого священика, який випадково проводить таїнство хрещення над птахами, хибно сприйнявши їх за людей. Ось з цього неприємного для святішої спільноти у раю вчинку починає свій відлік історія, яка нагадує один суцільний театр абсурду. При кінці розуміємо, що це, врешті, наша з вами історія.

2 понравилось

420

Отзывы о книге Пінґвінський острів

Пінґвінський острів

Комментарии 0