Рецензия на книгу

• 

  Ksyhanets18 декабря 2016 г.

  Це прекрасна книга про китайську сім’ю-емігрантів в Америці. Наглядний приклад того, що не завжди все буде в дійсності так, як ми того собі науявляли. І що для того, щоб отримати бажане, потрібно працювати. І працювати в першу чергу над собою.

  Юна дівчинка Кім та її Ма живуть в страшенних умовах, ледь не цілодобово працюючи на фабриці вдвох, щоб зводити кінці з кінцями. Як то – жити з пакетами замість вікон, спати, чуючи шурхіт мишей та тарганів, зимувати без опалення та не мати навіть нормальної ковдри та спідньої білизни? Все це могло скінчитись набагато швидше, якби Ма не сприймала це все як належне. Вона переклала весь груз відповідальності за їх майбутнє перебування в Америці на свою доньку, хоча сама навіть не могла вивчити англійську мову, щоби здати успішно екзамен на громадянство. Проте я щиро захоплювалась цією маленькою дівчинкою, яка, живучи в такому непосильному для дитини ритмі, не втрачала всю наполегливість і цілеспрямованість до кращого життя для неї та її Ма.

  Ця книга має служити пігулкою від ліні для сучасного суспільства. Ми маємо в десятки тисяч разів більше можливостей, ніж мала Кімберлі, однак деякі з нас все сидять і чекають, що от-от прийде краще життя, нічого для цього не роблячи. Удача любить наполегливих, все залежить тільки від нас. І юна Кім лише вкотре мене в цьому переконала.

  Дуже раджу для прочитання!

  16

  49