Рецензия на книгу

• 

  CoglianoMassiness

  17 ноября 2016 г.

  Серед вереску, грози та пристрасті

  Буває, життя протікає спокійно, все вдається, нікуди не хочеться поспішати і не спадає на думку, що все може змінитися. І раптом у руках з'являється книжка, при прочитанні якої увесь спокій розвіюється: читач починає переживати у своїй уяві життя кожного з героїв, долі яких змушують відволіктись від звичного, спокійного, «нормального» життя і замислитись над чимось більш високим. Я відчула подібне, читаючи роман Емілі Бронте «Буремний перевал», якому присвячую свою роботу.
  Перегортаючи сторінки книжки, можна відчути, як ця заплутана історія з елементами містики, опису верескових просторів неймовірної краси, кохання, жахливих наслідків від його надлишку та спричиненої ним трагедії людьської душі оживає навколо. Мабуть, так відбувається кожного разу, коли читаєш дійсно цікаву та захоплюючу книжку.
  Метою моєї роботи буде аналіз роману з точки зору його поетики; з'ясування основних рис, які вирізняють роман з-поміж інших романів ХІХ століття; виділення найбільш яскравих засобів, які приваблюють увагу пересічного читача; визначення його актуальності в наш час; порівняння роману з екранізацією та сформулювання вражень.

  Часом ми жаліємо людей,
  які не знають жалості ні до себе, ні до інших.
  Емілі Бронте «Буремний перевал»

  Гадаю, цією однією невеликою фразою можна було б охарактеризувати увесь твір Емілі Бронте. Головний герой роману, Гіткліфф — людина з невідомим походженням, яка, будучи маленьким хлопчиком, була врятована батьком головної героїні — Кетрін Ерншо, та залишилась жити в будинку сімейства Ерншо на довгі роки. Незважаючи на те, що, маючи смугляву шкіру та кудряве волосся, хлопчик постійно страждав від нападів ровесників, які дражнили його циганом, Гіткліфф та Кетрін стали міцно дружити, проводячи багато часу разом. Згодом дитяча дружба перетворюється на таке кохання, яке, окрім неймовірного щастя, несе за собою руйнування. Сталось так, що Кетрін померла, ледь переживши власні пологи, після чого Гіткліфф не зміг продовжувати повноцінне життя. Кожної ночі, засинаючи в її ліжку, він кликав, аби вона прийшла. Приходив її привид, з іншого боку вікна благаючи його впустити її в кімнату. І кожного разу, розбивши вікно, порізавши склом руки, він хапав її холодні долоні і намагався допомогти їй забратися всередину, але вона зникала. У своєму несамовитому коханні до Кетрін він не здатний був пожаліти ні її, ні себе самого. Саме тому я вважаю цю цитату найбільш влучною та промовистою стосовно усього роману.
  Аналізуючи такий, насправді незвичайний роман, варто наголосити на його унікальності серед романів-ровесників. По-перше, унікальним є процес його написання. «Буремний перевал» є єдиним романом, написаним Емілі Бронте, адже в основному вона писала вірші. І, зважаючи на цей факт, Е. Бронте все ж вдалось створити роман, що прославив англійську літературу за межами Англії.
  По-друге, унікальність роману полягає в його універсальності. На мою дум-ку, майже будь-який читач може знайти в ньому щось цікаве для себе, адже тут переплітаються різноматітні теми, а риси романтизму та реалізму під-кріплюються елементами містики та готики в поєднанні з описами природи, уособлюючої природу всередині героїв. Такий «коктейль» навряд чи може залишити когось байдужим.
  Вперше опублікований у 1847 році, роман почав отримувати негативні оцін-ки з боку критиків, і тільки через деякий час «Буремний перевал» почали оцінювати гідно; в ХХ столітті ж він був визнаний важливою складовою історії формування англійської літератури в цілому. Що ж саме перетворило з першого погляду пересічний роман про кохання на важливе літературне явище, актуальність якого ніколи не вичерпається? Ця історія відрізняється особ-ливими, не властивими епосі рисами та засобами, здатними привернути увагу звичайного читача. Однією з них є неймовірна емоційна наповненість, що супроводжує увесь роман від початку і до кінця.
  Мабуть, не буде відкриттям те, що, читаючи різні книжки людина по-чувається по-різному. Бувають твори, які запрошують нас зручно влаштуватись у кріслі і, читаючи, нікуди не поспішаючи, насолоджуватись чашкою чаю. Бувають і такі, які, з найперших сторінок, змушують читача бігти: постійно хочеться перегорнути сторінку і зазирнути, що ж буде далі. А «Буремний Перевал» можна віднести, скоріше, до іншої категорії книжок: таких, що з першої і до останньої сторінки тримають читача в емоційній напрузі; це одна з тих книжок, читаючи які, неможливо розслабитись, адже кожна деталь свідчить про те, що далі, на наступній сторінці, може статися щось неочікуване. Оскільки твір письменника може свідчити про його почуття, переживання, можна зробити висновок, що Емілі Бронте писала цей роман, будучи сповненою яскравих емоцій. Можливо, саме завдяки цьому твір отримав велику популярність, адже, якщо людина пише відверто, не награно, ніби від душі — це відчувається миттєво: таким словам хочеться вірити.
  Роман «Буремний Перевал» можна було б назвати романом-сум'яттям, романом-неспокоєм. Він закінчується такими словами оповідача історії: «Я блукав серед могил, під цим благодатним небом, спостерігав за метеликами, що пурхали у вересі й поміж дзвоників, слухав м'який подих вітру в траві — і дивувався, як це спало комусь на думку, що не спочиває з миром той, хто спить у цій мирній землі». Тобто, лише в останньому абзаці, на останній сторінці цього роману таки можна знайти спокій, але приходить він лише разом зі смертю. Поки людина жива, вона спішить, бореться, кохає, переживає, змінює себе та світ навколо себе; спокій — не для життя.
  Ще однією рисою, цікавою для будь-якого читача, є акцент на природу, що оточує героїв. Авторка зосереджує увагу на описах верескових просторів не просто для того, аби поділитися власними враженнями: дані описи грають велику роль в романі. За допомогою них Е. Бронте розкриває почуття героїв, адже оточуюча природа уособлює та відтворює їх внутрішній світ. Саме тому найбільш драматичні події відбуваються серед вересків (Кетрін, будучи вагітною, незважаючи на жахливу зливу, пішла в поле та втратила свідомість; великим везінням стало те, що Гіткліфу вдалося знайти її).
  Головними концепціями, в яких полягає актуальність роману на сьогоднішній день є кохання та моральні цінності. Тема кохання проходить червоною ниткою крізь увесь твір та є його головною тематикою. Емілі Бронте відображає у своєму романі «темний» бік прекрасного почуття, його наслідки у випадку, коли його занадто багато. Проблему моральних цінностей бачимо у ситуації з Гіткліфом та ставленням оточення до нього. Він був маленьким хлопчиком, який зовнішньо відрізнявся від інших дітей, а не такі, як усі, завжди потрапляють під «гарячу руку» суспільства. Але, в процесі дорослішання Гіткліф не втрачав часу і став знатною людиною з великими статками. Не дивно, що, повернувшись до Буремного Перевалу таким, він бачив ті ж обличчя, але тепер — одягнуті в маски, у кого — страху, у кого — награної доброзичливості. Проблема нехтування мораллю є дуже актуальною в сучасному світі, де людьми керують матеріальні цінності та цілі, спрямовані на досягнення власної вигоди. Тема кохання є актуальною завжди, а подане Емілі Бронте кохання, яке може бути не тільки небезпечним, запаморочливим, а й руйнівним та таким, від чого можна втратити глузд, змушує замислитись над речами, що є вищими за матеріальний рівень.
  На основі роману «Буремний перевал» знято кілька екранізацій, однією з найбільш сучасних є версія 2009 року. Очевидним є те, що майже будь-яка екранізація зображує найбільш важливі та яскраві події, при цьому втрачаючи менш важливі, на думку режисера, моменти. Але існують екранізації, які варто дивитись, і фільм «Буремний перевал» можна віднести до їх числа. Мене здивувало, наскільки схожими були образи головних героїв у фільмі на ті, що створила моя уява під час прочитання роману. Порадувала акторська гра: особливо відчув на собі образ актор Том Харді, який грав роль Гіткліфа. Але, гадаю, фільм варто дивитись після прочитання роману: він не може дати ту кількість емоцій, яку може подарувати книга.
  Таким чином, на мою думку, розглянутий роман вартий уваги, він є цікавим об'єктом не лише для читання, а й для аналізу. Незважаючи на досить простий та буденний сюжет своєї історії, він несе читачу враження: і не такі, що можуть схвилювати лише на мить і забутися, а такі, що дістають до глибини читацького розуміння та залишають слід в душі людини. Крім цього, у «Буремному Перевалі» представлена палітра почуттів людьської природи. Помітно, що роман писала уважна людина, яка, скоріше за все, дивилась на світ, гостро сприймаючи усе, що він їй давав. Їй вдалось перенести на папір свої почуття, і саме ця правдивість та відвертість допомогли творінню Емілі Бронте підкорити серця багатьох читачів по всьому світу.

  6 понравилось

  112