Рецензия на книгу

• 

  Аноним8 ноября 2016 г.

  Le Cirque des Reves

  
  

  «ОТКРЫВАЕТСЯ С НАСТУПЛЕНИЕМ СУМЕРЕК ЗАКРЫВАЕТСЯ НА РАССВЕТЕ»

  
  

  Зачарований годинник дзвінко відбиває північ, заклинаючи стихії темряви, і зафарбовує світ в чорне з білим. Яскраво-біле полум'я факела у чорній металевій чаші гіпнотизує і манить, солодкий запах яблук в карамелі, повітряної вати і попкорну лоскоче носа, а усміхнена касирка у смугастій сукні простягає чорний прямокутник квитка, де вишуканими завитками білого виведені слова-заклинання, які назавжди змінять твоє життя: «Цирк сновидінь». Цирк загадок, цирк ілюзій, цирк магії і чарів, де, переступивши поріг ночі, дійсність плавно перетікає в марення, барвиста реальність переплітаєтья з двоколірною вигадкою, а давно затаєні мрії на денці серця митєво оживають. Чорно-білі доріжки змійкою в'ються навколо тебе, закручуючи в лабіринт див, звідки нема вороття. Сотні смугастих шатрів, коридорів, сотні дверей, сотні кімнат, пустих і повних несподіванками. Повітряні акробати птахами взлітають у повітря, ворожка вдивляється в свою кришталеву кулю, нашіптуючи майбутнє, а ілюзіоністи одним порухом руки перетворюють навколишній простір у крижаний сад з діамантовими пластівцями снігу і замороженими трояндами. Чорне дерево бажань плавиться білими свічками, запаленими одна від одної, а зачаклована карусель крутиться і оживає. Предмети, наповнені загадковим змістом, миготять, як кульки в руках жонглера - карти Таро, книги з незрозумілими письменами, білі рукавички, червоні шарфи, кинджали і розбиті чашки. Атмосфера дива витає в повітрі цирку, приховуючи запеклу боротьбу двох магів, яка триває роками і може знищити все на своєму шляху.

  Долі юних Марко і Селії, переплелись в ту мить, коли зачаровані перстні залишили шрами на безіменних пальцях обох і розчинились в повітрі, поєднуючи їх життя назавжди. Парі, укладене наставниками, стало початком небезпечного поєдинку їхніх учнів, в якому не може бути переможців. А цирк стає ареною їх дуелі, а разом з тим - невід'ємною частиною життя кожного, хто переступає його поріг, тому ціна помилки зростає з дня у день, лягаючи непід'ємним вантажем на тендітні плечі юних магів. Історія змагання двох чарівників практично позбавлена ​​гостроти екшену. Розповідь тече неквапливо, легко відволікаючись на завитки, здавалося б, випадкових сцен або замальовок. Автор тривалий час уникає гострих емоцій, немов підтримуючи чітку біло-чорну гаму цирку. І ось змагання з неясними правилами перетворюється в захопливу гру, дуже схожу на життя. Суперники натхненно створюють все більш вражаючі і неймовірні речі, придумують захопливі номери та дивовижні шатра, без упину вражають уяву глядачів і одне одного, витрачаючи на утримання ілюзії своїх чарів все більше енергії. Тільки що робити, якщо з взаємної поваги і захоплення проросли тендітні пелюстки любові? Що робити, якщо гравців пов'язують узи, розірвати які не в силах навіть смерть?

  Історія вийшла спокійною і розміреною. Іноді жорстокою, іноді казковою, але такою красивою і вишуканою. Все описується в теперішньому часі, епізоди змінюються як уривки снів, перескакуючи вперед через роки і повертаючись назад. Це підсилює відчуття хисткості, легкості і загадковості. Запам'ятовуються не герої, а образи, що становлять фон твору. Запам'ятовується атмосфера, запам'ятовується очікування дива і емоції. Поки читаєш "Нічний цирк", сам йдеш по його стежках, запалюєш свічку на дереві бажань, захоплюєшся жінкою-змією, смієшся над кошенятами Віджета та Поппет і довіряєш свою долю Ізобель - все здається органічним, осмисленим і до чортиків захопливо-чарівним, але як тільки перегортаєш останню сторінку захват застигає комком в горлі, запечатуючи тобі рота, не дозволяючи говорити про Цирк. Сторінки, на яких намальований світ поєдинку двох магів, та й вони самі, наче створений з крихкої ілюзії, надуманий і варто перегорнути останню - як чари розвіюються, а сторінки розсипаються прямо в пальцях. Бо, насправді, це був лише сон, чарівна вигадка для мрійників і романтиків.

  «Bons Reves»

  26

  307