Рецензия на книгу

• 

  Аноним30 октября 2016 г.

  І знов інстинкти стали попереду логіки або щастя почуття ірраціональне

  Думаю, я належу до осіб із задовільною соціальною адаптацією, я схильна до емпатії, довіряю інтуїції (часом більше ніж логіці), розумію жарти, можу розчулитись при перегляді фільму, а ще я емоційна. Моє оточення в цьому плані дуже схоже. У моїй голові не виникала думка, що може бути діаметрально протилежне. Що існують особливі люди, які з почуттями "не дружать" взагалі.
  Роман Грема Сімсіона приємно здивував і відкрив очі на проблему аутизму й синдрому Аспергера в дорослих. А ще він позитивний, дотепний і легко читається.
  Головний герой книги - професор генетик Дон Тіллман - точний і логічний до найменших дрібниць. Мріє створити міцну сім"ю, але на перешкоді стають соціальні зв"язки і навички, тобто він не вміє "читати" емоцій довколишніх, все сприймає буквально, позбавлений почуття гумору, тому кожне побачення закінчується провалом. Щоб якось вирішити цю проблему Дону спадає на думку розробити анкету, згідно якої він має намір знайти оптимальну партнерку для спільного життя - проект під кодовою назвою "Дружина" =) Але доля, як завжди, вносить власні корективи. І на порозі професорського кабінету з"являється ексцентрична Розі, що відчайдушно намагається відшукати свого біологічного батька й не відповідає жодному критерію вченого.
  Розповідь ведеться від лиця Дона, що дає можливість простежити хід думок людини, що має нестандандартний склад душі. Мені особисто це видалось дуже цікавим, пізнавальним, місцями кумедним, й мабуть, саме ця особливість твору становить його найбільшу цінність.
  На початку новели Тіллману доводиться прочитати лекцію замість свого друга, де в ході дискусії він каже:
  

  
  Синдром Аспергера - це не хвороба. Це генетичний варіант, носій якого може мати перевагу над звичайним індивідом. Зібраність, сконцентрованість, творче мислення та надання переваги раціональній поведінці - про це ми говоримо, коли згадуємо синдром Аспергера.
  

  Мені дуже імпонує такий підхід. Те, що чиєсь сприйняття світу значно відрізняється від сприйняття більшості, ще не говорись про патологію. Але суспільству так подобається сортувати і ставити штампи.

  12

  43