Рецензия на книгу

• 

  Аноним18 сентября 2016 г.

  Тільки трагічні обставини примусили мене перечитати цей твір.
  Влітку заарештували дитину за розповсюдження літератури українською мовою. Серед книжок, що передав мені - саме ця, з цією обкладинкою.
  Чи "Данія- тюрма"?
  Може, вже розпалюється багаття з недозволенних книжок? Ця- одна з них?
  Бо в ній- на що здатні заради влади та помсти.
  Це страшна звістка: вбито рідну людину, а інша рідна живе з убивцею. Відчай та недовіра до всіх оселилася в серці героя. Співчуття аж ніяк не робить вірним його вчинок з Полонієм, поведінку з Офелією, а слова до матері:
  А жити в поту на заяложеній постелі,
  В розпусті парячись, на купі гною
  Милуючись, кохаючись... ( переклад Л. Гребінки)
  Це слова не сина, а ніби розгніванного потіпахи-коханця...
  Тим більше, що ми не знаємо що примусило королеву піти на цей крок. Чи не острах за життя сина? Чи політичні обставини в країні?
  Найбільша кількість слів містить роль Гамлета ( з усіх п*єс у світі, здається), але скільки акторів мріють зіграти її.
  Трагедія чіпляє, не зважаючи на нереальну історію отруєння ( через вухо), купу мерців, дратуючих багатослівних персонажів.
  "Весь світ лицедіє"- було написано на "Глобусі". Та , мабуть, і досі. І лиходіє.
  І саме в цю мить сидить у роздумах Чоловік : бути чи ні? Замість- ЯК бути?
  

  6

  177