Рецензия на книгу

• 

  DanaZar15 августа 2016 г.

  Задивилася я на видання "Сталевого щура" та й помчала читати, не знаючи скільки там ще частин...

  Сподобалось, але трошки чогось не вистачило, особливо на початку. Перша половина була трошки нудною, хоча у Джима пригод було достатньо. Якось все таки він не уявляється мені сімнадцятирічним. Джеймс ді Гріз юний геній, не інакше, бо в такому юному віці пройшов купу курсів і оволодів багатьма навичками, що і допомагають Джиму вивертатися із халеп та продумувати пограбування. Я кожної секунди чекала, що щось піде не так, але несподівано хлопцеві завжди щастило, чи то плани в нього були просто геніальні. Гаррі Гаррісон пише легко, з цим не посперечаєшся. Але більше все ж сподобалась мені друга частина книжки, де Джеймс потрапляє на іншу планету. Я разом з ним вийшла з зони комфорту його планети, потрапивши в зовсім інший світ з іншими правилами. Але ж все одно... сімнадцять років хлопцю.

  Маю надію КСД продовжить випускати серію, як і обіцяв. Ще б почитала про Сталевого Щура, однієї історії мало...
  
  8/10

  4

  56