Рецензия на книгу

• 

  Masher197114 августа 2016 г.

  Життя - надзвичайно непередбачувана річ: плануєш, думаєш, будуєш, мрієш і за одну мить все руйнується на очах. Отак живеш і думаєш, що це лихо тебе не зачепить, але чим більше впевненості тим непередбачуваніша доля.
  Даша - дівчина, яка нікому не завдала жодної шкоди, навпаки про себе завжди думала в останню чергу, але на її долю випало стільки випробувань, що вистачить на кілька життів. Та Бог завжди випробовує тих кого любить.
  Не можу сказати, що ця історія вразила мене в плані любовної лінії. Зовсім ні. Це типова історія Попелюшки, але без щасливого фіналу. А ось в плані відношення суспільства до інфікованих людей це зовсім інше, особливо відношення батьків дівчини до неї після зараження. Зараз про СНІД говорять усюди, але люди мало проінформовані про саму недугу і шляхи її передачі, вони мають лише дотичні уявлення. Я й сама серед тої більшості, але після прочитання книги хочеться змінити цю ситуацію.
  Страшно усвідомлювати яке жорстоке суспільство і в якому егоїстичному світі ми живемо, тут дійсно варто розраховувати лише на себе. Даша дуже сильна особистість, її стійкості можна лише позаздрити, більшість, навіть маючи підтримку зі сторони, опускає руки і віддає себе у владу недуги, а вона будучи одною-однесенькою, наче олов'яний солдатик, не здається без бою. Люди завжди витісняють тих, хто відрізняється від них, навіть не думаючи, що завтра можуть опинитися на їхньому місці, якщо не сьогодні.
  Ця історія варта уваги, вона піднімає проблеми, які ми стараємось обходити стороною, а це робити не варто!

  6

  940