Рецензия на книгу

• 

  Аноним7 июля 2016 г.

  Цікаво ,чи навчуся я коли-небудь абстрагуватися при читанні книжок і не приймати близько до серця все, про що читаю? Поки що, це мені не вдається. Я читала "Землю" і обурювалася тотальною несправедливістю щодо китайських дівчаток, щодо дружини головного героя і особи його дядька і щодо багато ще чого.
  Здавалося б, ну що цікавого можна знайти в житті простого бідного селянина-землероба, що жив в позаминулому столітті в якійсь богом забутій північній провінції далекого Китаю.
  А от , виявляється, і можна. І так написати про нього, що не можливо відіріваися від книги. Авторці "Землі", Перл Бак , це вдалося пречудово.
  Роман не просто розповідає про земний шлях китайського селянина, він розкриває нам суть людини, її недосконалість і ницість та , водночас, , її велич і силу.
  Для Ван-Луна його земля, спочатку це маленький клаптик , а з часом - величезні поля, була і залишалася протягом всього життя основою основ. Тільки в землі селянин бачив багатство і справжню цінність.
  Роман охоплює великий часовий відрізок. Розповідаючи про життя однієї бідної китайської сім"ї, авторка показує весь профіль тогочасного суспільства. Розповідає нам про ставлення до старих батьків та родичів батька, про місце дружини і дітей в тогочасній китайській сім"ї, про різницю між синами і доньками,яких називали"рабинями" і за людину, практично, і не вважали.
  Цікаво передана думка про мінливість і непостійність життя. Коли бідняк стає заможним, а багач - втрачає все. Причому ,описано все на контрасті двох сімей, багатої і бідної, коли перші поступово розбазарювали всі свої статки, а другі - навпаки.
  Розумію, що авторка описала реалії тогочасного Китаю. Так жили ті люди, це було їхнє суспільство, їхні звичаї, їхня мораль.Дуже не зрозуміла і абсурдна, як на погляд сучасної європейської людини.

  1

  31