Рецензия на книгу

• 

  FatherBrown1 июля 2016 г.

  Читати модно. А надо - останнім часом. Серед молоді України все більшої популярності набувають різноманітні книгарні (і, особливо, українські). Хочется вірити, що така популярність національної літератури відбувається не лише через модні віяння, та не лише через події, які наразі переживає наша країна.
  Сподіваюсь, що українська література стає модною і завдяки таким письменникам, як Сергій Жадан.
  Як дуже часто відбувається, подібні книги потрапляють до рук випадково. Що до "Месопотамії" я знала про Сергія Вікторовича? Досить відомий молодий поет і прозаїк. Знала і що Жадан співпрацює з гуртом "Собаки в космосі" (і результати цієі співпраці - класні!).
  Аж тут заходжу я до книгарні, і бачу приємну, на перший погляд, книжечку. І мене охоплює бажання, нестримне таке бажання, дізнатися, що саме приховує обкладинка.
  "Месопотамія" для мене - це книга про звичайних таких собі людей. Випадкових перехожих, яких ми щодня зустрічаємо сотнями. Мешканців панельних (чомусь уявляла собі саме такі будинки) багатоповерхівок. Людей, яких ми ненароком бачимо у підсвічених світлом "економічних" ламп вікнах. Це книга про звичайних нас з вами.
  Щодня люди прокидаються, і прямують по своїх справах. На наступний день знову прокидаються, і знову роблять те саме.
  Буденне життя дуже затягує. І ось уже нема часу ні на філософію якусь, ні на великі звершення, про які мріяв колись. І як в таких умовах знаходити в собі сили для, здавалось б, такого банального радіння життю?
  І ось у "Месопотамії" відповідь. Виявляється,

  
  можна отримувати радість від усього, навіть від спілкування з мудаками.

  Класно, правда?
  У оповідей є головна дійова особа, сюжетна лінія якої проходить від однієї до іншої палітурки - це місто Харків. Перша столиця України. Великий залізничний вузол. Місто між двох річок.
  Однак, насправді, не так вже і важливо, в якому місці ти живеш. У кожного з нас є своя Месопотамія, своє Межиріччя. Воно може означати багато - і вибір між різними напрямками у житті, і боротьбу добра і зла в кожній людині. А може і нічого не означати.
  "Месопотамія" Сергія Вікторовича просякнута тонкою і дуже доречною філософією.
  Кожне оповідання залишає по собі багато запитань, для отримання відповідей на які треба обов'язково перечитати книгу і ще раз. І, хоча це буде досить ризиковано, бо

  
  чим краще книги ти читав, тим гірше спиш.

  думаю, що я все ж таки познайомлюсь ще із творчістю Сергія Жадана.

  11

  1,1K