Рецензия на книгу

• 

  Аноним31 мая 2016 г.

  Якось мене оминула ця книга. Пригадую, на уроках англійської ми перекладали уривки про всі хвороби, окрім родової гарячки, і ще якісь, і ще я знаю, що було кіно з Міроновим, яке я теж чомусь не бачила.

  Я слухала аудіокнигу, чудово начитану, в ролях і яка була як міні-аудіовистава. Місцями було дуже весело, особливо про дядечка Поджера - дуже нагадало мого чоловіка, якому весь час треба допомога в якійсь роботі. Місцями, коли Джей починав філософвствувати, було нуднувато. Але я рада, що прослухала цю книжку, вона легка, розважальна і весела.

  Дивовижно, що у вікторіанські часи була така розвага - кататися човном по Темзі. Мені дуже зрозумілі і приємні всі ці "так, сер", і "ні, сер", в книжці це було природно, а в фільмі це виглядало напищено і перебільшено. Цікаво тоді люди жили - квартирні хазяйки, прачки, їжа з ресторанів, кеби і посильні з магазинів, і як молоді люди впевнено почували себе в цих умовах.

  Потім намагалася подивитись кіно, воно мені зовсім не пішло.

  4

  19