Рецензия на книгу
Милый друг
Ги де Мопассан
Fyshe4ka20 мая 2016 г.Двоякі враження від книжки... З однієї сторини - так, Жорж - козел, і немає в ньому чеснот, самі недоліки. З іншої сторони - він так впевнено йде до мети, що це не може не викликати якесь дивне захоплення від його успіхів. Його зухвалість, впевненість у своїх силах, наполегливість, хвацькість та везіння - усі ці риси, якими б хотілося володіти. Інша річ, методи, які Жорж використовує. Мене не вразило його одруження з Мадлен Форест'є, було зрозуміло, що це ще та штучка. Їхній шлюб на перших порах був непоганим, вони склали гарну пару змовників, і Жорж добре до неї ставився. Інша річ те, як він позбавився її, коли вона стала на заваді його подальшим планам, коли стала непотрібною...
Стосунки з Клотильдою де Марель - теж симбіоз. Вона отримувала від Жоржа те, що хотіла, могла простити йому дружин, інших коханок, навіть побої. А ось роман з пані Вальтер - це вже серйозний проступок. Так зламати жінці життя, психіку заради примхи... Стосовно її дочки - Жорж і її зробив щасливою, зараза, але ж лише напочатку, далі він покаже себе.
Дивно було читати, як не маючи особливого хисту, Дюруа зміг зробити кар'єру в журналістиці. Знов його зухвалість допомогла.
Не хочеться, щоб герой служив взірцем, але нажаль чимало людей заради успіху готові йти по головах.
За книжку поставила четвірку з натяжкою, бо трохи затягнуто, було нудновато читати. Але сама ідея чудова, не усім же бути позитивними героями.619