Рецензия на книгу

• 

  Аноним12 мая 2016 г.

  Звичайна історія кохання, яких в світовій літературі досить багато. Заможний юнак закохується в бідну дівчину, сходяться два різні світи, що кардинально відрізняються не лише матеріальним станом, а й типом виховання і поглядами на життя, але це не завадило їм одружитися та гідно перенести всі незгоди, що почалися в рутинному житті. Просто треба вміти поступатися, оптимістично дивитися на негативні ситуації і жартома обходити конфлікти, що майстерно вміла зробити Джені тому, що бачила Олівера наскрізь і легко могла прочитати його думки.
  Роман не має якогось закрученого сюжету, непередбачуваних подій і т.п. Навпаки, все йде своїм чередом і перегорнувши наступну сторінку неважко здогадатися, що буде далі.
  В цій книзі мені найбільше сподобалися діалоги тому, що двоє молодих людей є досить амбіційні і володіють гострим розумом, вдало відповідають один одному на шпильки.
  Прочитавши цю історію я дійшла висновку, що кожна людина приходить в наше життя невипадково, навіть якщо це був короткий час. Джейн з'явилась в житті Шпаргалето, щоб показати іншу сторону існування, не ту до якої він звик, а ще щоб переконати, що батьківська любов безмежна і всепрощаюча, просто проявляється вона у всіх по різному і не кожен з батьків вміє її показати. Зрештою, щоб щось отримати, необхідно щось втратити.
  

  2

  193