Рецензия на книгу
Список Шиндлера
Томас Кенилли
Аноним14 апреля 2016 г.Сіра, важка, похмура книга. Важко було продиратися крізь нагромадження подій, прізвищ, імен та німецьких звань. Тематика - цікава і важлива, це однозначно. Друга світова війна. На території Польщі нацистська Німеччина облаштовує концтабори для євреїв, йде повномасштабна війна, спрямована на знищення цілого народу. І серед німецького правління, багатіїв та верхівки є такий собі загадковий Оскар Шиндлер, власник надзвичайно важливої та перспективної фабрики з виготовлення посуду "Емалія". Хитрими способами йому вдається залучити на роботу до своєї фабрики більше 1000 євреїв, врятувавши їм життя. Оскар Шиндлер - особа загадкова та майже міфічна в цій книзі. Ми не бачимо, яким він був точно, ніхто не знає його конкретних мотивів: чому він робить те, що робить? Він любить євреїв? Йому шкода знедолений народ? Чи, можливо, він відчуває задоволення від протистояння системі? Чи він відчуває свою вину? Ми не знаємо.
Книга радше документальна, ніж художня. Тут немає емоцій, душевних терзань, сліз, лише гола жорстокість та правда, якою вона була. Мені дуже важко оцінити художність цієї книги, читати було надзвичайно складно! Інколи навіть складалося враження, що свою високу оцінку нагороду і визнання книга отримала завдяки власне темі, а не самій книзі, хоча автор проробив колосальну роботу, збираючи матеріал, адже в книзі багато посилань на спогади.
В контексті даної теми варто згадати книгу Джоді Піколт "Уроки милосердя", котра теж торкається цієї тематики, і вона як на мене набагато емоційніша. А "Список Шиндлера" я не скоро захочу перечитати знову, ця сірість, похмурість зображуваних в ній подій, складність тексту не сприяли задоволеному читанню. Все описується на одній ноті - вбиства, знущання, Аушвіц-Біркенау, добро, співчуття.... Чула, що фільм вражає куди більше за книгу. Що ж, таке буває рідко, варто, напевне, переглянути стрічку.11112