Рецензия на книгу

• 

  CatherineTkachuk4459 апреля 2016 г.

  Анотація і задумка твору мене зацікавили так сильно, що я без упину торочила про цю книгу всім рідним і друзям, чим їх дістала до чортиків. Вони мені капали на мізки, що, мовляв, та прочитай вже ти нарешті, скільки ж можна? А я збирала кошти, бо з моїм матеріальним прибутком в приблизно.... 0 грн в тиждень я не могла собі дозволити розкоші купити паперову книгу. А в електронному варіанті я не хотіла читати, вередливо чекаючи на той момент, коли нарешті з усіх чергових бабусиних 10 гривень "на солодощі" назбираю на книгу. Але я так багато морочила всім голову, що ось, мені її подарували :)

  В цілому я задоволена, проте виникли певні суперечливі моменти, мабуть через занадто великі очікування. Я налаштувалася на потоки сліз і навіть приготувала чергову хустинку, але не так сталося, як гадалося. В кінці я просто подивилася навпроти себе і подумала: "Хм.." О ні, це не погане "Хм", а таке "Хм", яке виникає, коли ти чекав цукерочки з горішком всередині, а тобі дісталася без нього. Ти їси цукерку, і вона тобі подобається, але ти шкодуєш за горішком.

  Безсумнівно, книга цікава, особливо від початку і до того моменту, коли герой стає генієм. Всі ті його осяяння, коли він позбавлявся від ілюзій... Потім все було не так захопливо, принаймні для мене. Від книги я не відривалася, але і не відчувала що поринаю в неї, втрачаючи апетит і сон. Були певні моменти, які насмішили, трішки розчулили, примусили замислитися над життєвими ситуаціями, але щоб з мене потоком били струмені обожнювання - ні. А на мене, між іншим, легко скласти враження.

  Проте не будемо поливати все негативом.

  Для себе особисто з цієї книги я взяла до уваги прагнення до знань у головного героя. Недоумкуватий, проте такий щирий Чарлі хотів навчатися, хотів бути розумним, хотів знати багато-багато речей, яких не міг осягнути його примітивний розум. І тут ти мимоволі запитуєш себе: чорт візьми, адже в мене ж є можливості, здібності, то чому ж я тут сиджу і нию, шукаючи безліч відмовок? Звичайно, Чарлі не став щасливішим після осягнення істин, але це вже інша історія, бо ж в нього той його КІ був вище небес, а до такої геніальності мені плисти і плисти, і до того ж плисти тільки у своїй уяві.

  Скажу просто: після того, як я перегорнула останню сторінку і мене покинув присмак книги, поринула у навчання. Подумала собі: використовуватиму можливості, поки мене не зжеруть черв’яки.

  Тому й кладу 5.
  Отак-то :)

  2

  11