Рецензия на книгу

• 

  Masher197126 марта 2016 г.

  Напевне, майже кожна дитина мріє мати свій таємний куточок, сховок, а про цілий сад годі і мріяти. Хотілося хоча б одним оком заглянути до їхнього саду, де квітнуть сотні тюльпанів і лілей, а тисячі троянд оповили все навкруги, утворюючи пишний та ароматний килим. Скільки мрій і таємниць поселилось у цьому прекрасному місці, навіть уявити важко.
  Історія, описана в книзі, є досить цікавою, як для дітей, так і для дорослих. Але першим вона сподобається неодмінно тому, що діти помічають те, що від дорослих приховано або ними вже забуто.
  Любов, дружба, доброта, увага, розуміння - це те, що неабияк допомагає нам у житті, навіть якщо ми цього незамічаєм. Мері була доброю, уважною, сміливою дівчинкою, але ці якості проявились у ній згодом, а до цього вони ховалися за розбещеністю, впертістю та самолюбством, хоча в цьому вона винна найменше. Її оточення вплинуло на формування характеру, адже Мері не знала, що може бути якось по іншому. Відповідна історія сталася і з Коліном. Інколи дуже корисно подивитись на себе з боку, щоб знайти істинне "я" і зрозуміти ким ти хочеш бути насправді. Наші думки - це відображення нас самих, про що думаємо те і маємо.
  Мені дуже сподобалася сім'я Совербі, зокрема Дікен і його мама. Від цих людей просто таки віє добротою і мудрістю, вони здатні перевиховати і зцілити будь-кого однією своєю присутністю. Жаль, що такі люди зустрічаються в житті мало.
  Я рада, що познайомилась з романом "Таємний сад", тільки трішки шкода, що ця зустріч не відбулась раніше, адже з кожним роком дорослішання сприйняття тих чи інших речей змінюється.

  2

  35