Рецензия на книгу

• 

  Аноним23 марта 2016 г.

  Сполучені Штати Америки. Часи Великої депресії. Люди, натхненні мріями і розбиті життям, покидають домівки і сім'ями виїжджають в пошуки кращої долі. Але, як відомо, одними мріями ситим не будеш.
  Вслід за іншими послідувала і родина Джоудів, та шлях був не таким легким, як думалось спочатку. В дорозі вони не раз зіштовхувались з труднощами, болем і стражданнями. Бідність, несправедливість і безпощадність роботодавців, ненависть і жорстокість мешканців нових для сім'ї земель, а ще голод і відсутність постійної роботи - здавалось, що це все в кучі от-от змусить Джоудів зневіритись і опустити руки. Але як би складно не було і скільки би горя не звалювалось, вогник надії бережливо горів і бодай трохи, але зігрівав теплом в холодні вечори. Бо ж надія таки помирає останньою.
  Враження від книги неоднозначні, оскільки занадто важкою вона мені здалась. Постійні невдачі та монотонність буття пригнічували і морально тисли. Було щире людське співчуття до головних героїв, але полюбити їх я так і не змогла.

  12

  70