Рецензия на книгу

• 

  stace_imaginary3 февраля 2016 г.

  Розповідь про життя мешканців американського містечка з вуст старенької Нінні, яка була свідком тих подій, вражає у самісіньке серце. Ще й так, що докорінно змінює сорокарічну Евелін, головною проблемою якої є повна невіра у себе; містечко в очах ж читачів набуває власного характеру не лише через розповіді Нінні, а й витримки з періодики тих часів.

  Герої мають не дуже ретельно виписані, але дуже чіткі риси характеру. Багатство сюжетних ліній, внаслідок того, що розповідь нелінійна, розплутується лише у кінці – і тому кожен новий факт у книзі сприймається як довгоочікуваний.

  Щаслива та людина, час якої минає, а їй на згадку приходить лише тепле та добре. Хіба ж у цій історії траплялися лише гарні події? Драматизму їй надає калейдоскопічність подій сумних, що були прийняті героями книги. Життя триває... завжди триває, і у покорі цьому факту є справжня велич. Фанні Флеґґ майстерно передала це.

  4

  54