Рецензия на книгу

• 

  dolli_k2 февраля 2016 г.

  • Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися?
  • Залежить, куди йти, - відказав Кіт.
  • Власне, мені однаково, куди йти... - почала Аліса.
  • Тоді й однаково, яким шляхом, - зауважив Кіт.
  • ... аби лиш кудись дійти, - докінчила Аліса.
  • О, кудись та дійдеш, - сказав Кіт. - Треба тільки достатньо пройти.

    Така неперевершена дитяча історія, від якої неможливо відірватися. Пригоди Аліси у Країні Див та у Задзеркаллі наповнені непередбачуваністю та гумором. У першій частині моїм улюбленим моментом стало, звісно ж, чаювання Навіженого Зайця, Капелюшника та Сонька. А друга історія була б мені, напевно, більш зрозумілою, якби я мала хоч якесь поняття про правила гри в шахи. Але й без цих знань книга стала для мене особливо рідною.

    Цікавий сюжет, яскраво прописані герої, трохи фантастики і дрібка гумору - все, що потрібно для чудової історії.

  10

  139