Рецензия на книгу

• 

  Lina-Alina21 января 2016 г.

  Чесно кажучи, коли прочитала цей роман, в мене склалось якесь незрозуміле почуття. Дочитавши останні рядки, я подумала про те, що ж повинно відбуватись у голові авторки, коли все й так погано, а потрібно зроити гірше.
  Письменниця описує звичайне село та людей зі своїми проблемами, показує школярів, їх поведінку. Головною героїнею є дівчинка Катерина, навколо якої відбуваються майже всі події. Першою важливою подією, що сталась на селі, була смерть Сашка, у якій звинуватили саме Катерину. Другою - спалили копиці сіна, які охороняв дядько Роман. І саме тут все село дізнається, що цей мужик кохає тринадцятилітню Катерину ( Ахрєнєть, правда?), і вона його також. І через це їй взагалі немає тепер життя на селі. Після втечі до міста, вона знову (!!!) потрапляє в неприємну ситуацію, а саме її звинувачують у крадіжці, далі намагались згвалтувати. Все ж таки через деякий час Катюша наша повертається до села (І ТУТ ЗНОВУ ЕКШН) і дізнається, що село-то згоріли і батьки померли. Жесть, правда? Ось так склалось зовсім не по-дитячому життя цієї дівчинки.
  Авторка порушує тему сексу, показуючи на трьох рівнях: дорослий-дорослий (що є нормальним явищем), підлітковий (ну їм також вже цікаво) та дорослий з підлітком ( а це вже стаття 152 Кримінального кодексу + клініка). Нє, ну дорослий з семикласницею це вже, пані авторко, занадто. Навіть аморально. Мені здається, що дядькові просто не вистачало гострих відчуттів, а Катюша просто не могла в такому віці розуміти що таке любов. Вона могла лише фантазувати, мріяти. Це для її віку нормально. А дорослому дядькові мріяти про дівчинку, навіть не дівчину, це взагалі нонсенс.
  Це книга, про яку можна з упевненістю сказата, що нова і життя, це взагалі є дуже різні речі. дуже багато страждання, жалості, скорботи. Ну прям соплі одні. Я взагалі дивуюсь, як після таких тяжких випробувань, ця дитина взагалі не втратила здоровий глузд, що було б цілком логічним завершенням роману.
  після прочитання цього тексту, цікаво було почитати відгуки. Якщо писали чоловіки, то багато негативного, заплювали вони роман. Якщо жінки, більшусть пропонувала спалити такі села. Якщо дівчата, то вони глибоко співпереживали, місцями плакали, і щось там писали про душу.
  Зробивши з цього висновки, я вважаю, що це роман розрахований на таких наївних дівчат, які люблять соплі і суцільний трагізм. Я щиро сподіваюсь, що такі історії залишаються тільки на папері, а не в справжньому житті.

  3

  319