Рецензия на книгу

• 

  juli7a14 января 2016 г.

  До Флешмобу 2015 Фаулз мені на очі якось і не попадався. Тому "Любовница французкого лейтенанта" - це моє з ним знайомство.

  Зразу скажу, що дана історія хоч і не захопила мене повністю, але і не сильно розчарувала. Скоріш за все це через те, що великих надій я на неї не покладала.

  І так, що мені в цій книзі сподобалось?

  А сподобалось мені в ній лише одне - стиль її написання. Хоч автор пише багато, і часто відходить в сторону, читається твір досить легко, а суть історії не втрачається. Відчувається, що Фаулз не відноситься до письменників Вікторіанської епохи, а є сучасним автором. Це видно,в першу чергу, по словах, які він використовує, по "розкутості" вживаних висловів.

  А от до "не сподобалось" я можу віднести більше речей. Тому я не можу розділити захоплення з більшою половиною читачів. Головна причина - я не зрозуміла твору. А найбільше я не зрозуміла головної героїні. Коли читала, в мене лише виникали питання: "Чому?", "Для чого?", "Що за?", і так далі... Її дії я можу пояснити лише одним виразом: "Сама придумала, сама й обідилась". Одним словом - занадто багато непотрібного драматизму.

  Наступне, що мені не сподобалось - кінець книги. Ну не люблю я подвійних закінчень твору. З одного боку ти ніби і можеш вибрати собі те завершення, яке найбільш до вподоби. Але, з іншого боку, другий кінець з голови не вирвеш, ти його все рівно пам'ятаєш, а це портить враження від прочитаного.

  Тому, роблячи висновки, можу сказати, що проти автора я нічого не маю. Можливо я навіть наважусь на продовження знайомства з ним. АЛЕ "Любовница французкого лейтенанта" - це явно не моє.

  2

  30