Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

All the Light We Cannot See

Anthony Doerr

  • Аватар пользователя
    Аноним13 января 2016 г.

    Світло на сторінках

    Людська душа багатогранна і незбагненна, тендітна і крихка. Вона - найкраще з усього, що створив Бог. Чиста та щира душа - світло, що наповнює наш світ красою.
    Після прочитання книги, я відчула гіркоту, коли пройшов день - умиротворення та тепло, напевне, це і є катарсис, те маленьке страждання, яке робить людину кращою.
    Книга неймовірна. Дуже сподобалась, хоча не належить до улюблених жанрів. Та й сам жанр, на мою думку, тут визначити нелегко. Історико-психологічний роман? з елементами роману дорослішання? з вкрапленнями пригодницького? чи, моживо, щось інше? Не знаю, напевне. Але, без сумніву, книга зворушує до глибини душі. Чого варті самі лише змальовування світла та освітлених речей! Яким же різним та прекрасним воно може бути!


    Металеве холодне світло розливається стайнями...
    Усе тьмяніше сутінкове світло просочується крізь дим і планки віконниць червонуватими смугами.
    ...може, й усе горище світиться, ніби маяк.
    ...по залитих платиновим місячним світлом вулицях...
    ...ллється непорушне, перлове світло.
    Промінь зоряного світла розтинає пил...
    ...сон про світло, що розсипається полем, мов сніг...
    Повільне жовтувате ранкове світло просочується в кімнату.

    Та тут можна наукову роботу написати на тему семантики світла або концепту світла у творі! Воно персоніфіковане, живе та різноманітне. Світло, як сам світ, неозоре, могутнє! Світло, як душа, невловиме, прекрасне.
    Щодо героїв, персонажів, то давно я не читала тексту, в якому вони так різнобічно змальовані. Такі реалістичні, такі складні характери.
    Увагу привертає також напруженість оповіді, її стрімкість. Тут є щось від кіно, думаю, автор застосував ще й риси кінороману. Книга так і проситься, щоб її екранізували. Дуже багато суто візуальних моментів, наприклад, коротке та швидке зображення картин з різних територій, де проходить війна, яке автор помістив у кінці роману, коли Вернер переживає сильне потрясіння. Не читала нічого подібного, хоча підозрюю, що прийом не новий, він дуже доречний.
    На обкладинці зазначено, що книга є бестселером, а як відомо, це література масова. Існує переконання, що такі твори передусім розважають читача, тому їхня якість є нижчою. Але у випадку "Всього того незримого світла" цей принцип спрацьовує із точністю до навпаки. Твір має велику художню вагу, а також високе ідейне наповнення. Хочеться вірити, що саме такі романи будуть друкуватися та розходитися мільйонними тиражами.
    Чудова книга!

    5
    41