Рецензия на книгу

• 

  Аноним10 января 2016 г.

  Коти - моя слабкість і любов. Тому ще з обкладинки книги я зрозуміла, що розповідь мене не залишить байдужою.
  Вона напрочуд легка, бо історія життєва і написана з душею. Навіть крізь рядки відчувались ті тепло, любов, ніжність і турбота, які автор відчував до свого пухнастого улюбленця.
  До речі, ця розповідь, а точніше сам рудий кіт Боб розбиває всі стереотипи про те, що коти - егоїсти, і лише пес буде завжди найсправжнісіньким другом людини. Оскільки коти теж віддані своєму хазяїну. І най вони не приносять тапки до ліжка, проте завжди зустрічатимуть вдома після важкого дня і будуть з вами у всі сумні та радісні періоди життя.
  Книга дуже зворушлива і щира. А після прочитання залишає посмішку, тепло і віру в те, що всього можна в цьому світі досягти, лиш би була підтримка. Навіть якщо цю підтримку надає чотирилапий друг.

  9

  33