Рецензия на книгу

• 

  OksanaSamusenko6 января 2016 г.

  Скажу відверто, почала читати цю книгу через незвичайну назву. Очікувала все, що завгодно, але аж ніяк не думала, що вона перенесе мене у такий далекий та загадковий світ латиноамериканської сельви.

  Далеко від цивілізації, посеред дикої  природи шукало кращої долі подружжя. Замість очікуваного життя на природі та освоєнні нових земель, їх зустрічала її величність сельва: неприступні хащі, дикі звірі, удави та анаконди, племені індійців, спалахи маляріі, що нечадно забирала життя переселенців. Але "Рубікон перейдено", адже: " Бедняки готовы великодушно простить человеку все – все, кроме неудачи в попытке вырваться из нищеты".

  Неприйнятий індійцями, але й достатньо гідний і самобутній, не зміг прийняти середовище оточуючих його людей.

  І у цьому дикому світі, де кожен день знаменувався боротьбою за виживання, єдиною пристрастю старого вдівця стали...любовні романи. Він читав їх запоєм, осмислював кожну фразу, кожне слово, уявляв ніколи не бачині нині гондоли та канали Венеції, поринав у любовні пристрасті головних героїв, малював в уяві їхні портрети, осмислював їх внутрішній світ.

  Поки одного дня над поселенням не нависла загроза хижого звіра. Дикої кішки, яка мстила за свою вбиту малечу...

  Чудова, цікава притча. За сюжетом і враженнями від прочитаного нагадує "Старий і море" Хемінгуея, проте по-своєму неповторна. Доля люди, нескорена особистість, безстрашність душі і розуміння сили природи і всього живого - те, що робить цю книгу особливою.

  3

  15