Рецензия на книгу

• 

  BloodRaven2 января 2016 г.

  Це та книжка, яку я буду перечитувати ще багато разів.
  В цьому творі Фенні Флегг показала, що і в маленькому містечку можуть відбуватися яскраві події, наповнені радощами та драмою. І що під вивіскою маленького кафе знаходиться нелегка історія багатьох людей, а смажені зелені помідори це лише прикриття. Як на мене, то автор дуже реалістично відобразила всіх головних персонажів. Хтось є цілком негативним персонажем, як жорстокий та самозакоханий чоловік Рут. Але всі його вчинки та життя пояснюється вихованням та поведінкою батька. І ти віриш цьому, адже таке може бути і в нашому, реальному світі, просто про це не люблять говорити. Позитивні герої теж роблять помилки, неправильні вчинки, таким чином показуючи, що кожна людина може помилитися. Та все одно їхні позитивні якості переважують негативні вчинки.
  Ще в цьому романі прекрасно показана швидкоплинність 20 сторіччя. Як змінювалось суспільство, та його погляди. Здавалося, що там може трапитися менше ніж за сто років, а Ку-клус-клан вже не в моді, жінки носять все коротші спідниці і культурних та моральних заборон стає менше. Як тут встигнеш за всіма віяннями. Що дуже добре показано в історії життя ще однієї головної героїні - Евелін. Вона не може зрозуміти новий світ, адже її виховували для інакшого, їй дуже складно приймати все нове. І тільки зустріч з міс Тредгуд, допомогла їй змінити своє життя. Точніше історія, яка відбувалась під дахом кафе "Зупинка", допомогла Евелін усвідомити себе в цьому світі, цьому житті і почати діяти.
  Це дуже затишна та тепла історія, не дивлячись на трохи сумний кінець. Але завдяки цьому ти усвідомлюєш, що життя плинне і що все так і мало бути, що все на своїх місцях.

  
  P. S. А ще в кінці книги подається рецепт смажених зелених помідорів та багатьох інших страв з кафе "Зупинка";)

  3

  25