Рецензия на книгу

• 

  DanaZar1 января 2016 г.

  Знову Кінг і знову влучне попадання. "Кладовищем домашніх тварин" я задоволена цілком і повністю.

  Книжечка невелика, але дуже цікава. Дуже. Декілька разів я схоплювалась з місця, закривала книжку, скрикувала, а потім знову приймалася за читання, бо кладовище мікмаків вже ніколи не відпускає того, хто хоч раз на ньому побував. Історія Луїса та його сімейства надовго залишится в моїй пам'яті. Їхній кіт, Черч, мене підкорив, хоча я не люблю котів, але це створіння до кінця книги не відпускало мене. І я не певна, що саме кіт, а не те, що було у його очах. А ще Луїс... Теж неймовірний персонаж, майже всю книгу я дивилася на ситуацію його очима, бачила, як він бореться сам із собою, переживала за нього, надіялась...

  Не рахуючи кінцівки, найулюбленіший момент книги той, коли Луїс з Гейджем запускали повітряного змія. Таке собі затишшя перед бурею, але як воно шикарно було описане. Просто не могла не згадати цей момент.

  "Кладовище домашніх тварин" не налякало мене настільки, як це зробило Кінгове "Сяйво", але все ж ця книга неймовірна!
  8/10

  2

  18