Рецензия на книгу

• 

  SvitlanaMisak1 января 2016 г.

  Три дні тому, під час передноворічних прибирань(всі ми знаємо, наскільки матусі можуть бути впертими в досягненні бажаного), я знайшла цю книжку на найвищій полиці своєї книжкової шафи. Запилючена, трішки з пожовтілими сторінками, вона лежала і немов промовляла "прочитай мене знову, прочитай, ну, ну!". І я, відклавши в сторону тряпку, сіла і знову занурилась в світ Маргарити Закмаєр.
  Читала я цю книгу ще в 11 років і тоді вона справила на мене просто неймовірне враження. І воно таким і залишилось.
  Головна героїня, Маргарита, живе разом зі своєю сім'єю в Відні і ні про що, окрім їжі, не думає. Її сім'я належить до пухленьких багатіїв: батько - товстий вусатий начальник макаронного заводу; мати - широкозада домогосподарка; брат - пухкенький хлопець, який колекціонує пір'я і їсть варення банками; сестра - великощока активна дівчинка. А сама Маргарита - товста закомплексована дівчина, у якої немає справжніх друзів і яка обожнює аристократичні романчики. Незабаром вона зустрічає Флоріана і Гінцеля, її життя змінюється і все іде шкереберть.
  Мені, тоді обділеній в хорошій підлітковій літературі, книга дуже сподобалась. Я давала своїм подругам її читати і, впевнена, дам своїм дітям.
  Книга про дружбу, любов, переборення комплексів і про багато чого ще. Типова правильна і правдива підліткова книга, яку варто читати у цьому віці. Вона дає зрозуміти реалії життя і, водночас, повірити в хеппі-енд. Не все в нашому житті так гладко, але все можна перебороти. Саме цього нас і вчить ця книга.
  Але якщо не хочете заморочуватися над повчальним змістом, то це може бути просто класна книжка. Легка, цікава і доволі весела. Прочитайте її, якщо матимете нагоду.

  9

  931