Рецензия на книгу

• 

  souschuk25 ноября 2015 г.

  «НепрОсті» — це насамперед альтернативна історія, чи, скорше, міфологія, Карпат. Чому міфологія — тому що між рядками тут розвінчується міф Карпат як відкритої території, на якій в різній часи були присутні і мали вплив різні культури. Натомість зображається все те автентичне і архаїчне, що залишилося в Карпатах із самого початку хоча б тому, що залишились самі Карпати як місце буття.

  Але чому ж «НепрОсті»? Спершу мусимо зрозуміти, хто то є згідно з гуцульською міфологією. В книзі лише на сотій сторінці дається таке означення: «непрОсті — земляні боги. люди, які за допомогою вроджених або набутих знань можуть приносити користь або шкодити комусь». Не дивлячись на те, що жоден з головних персонажів не є НепрОстим, саме вони, земляні боги, стають сутністю та причиною існування тої реальності, де первинна саме земля, тобто місце. Досвід сприйняття саме такої реальності і описує Тарас Прохасько.

  Так первинність місця, ідея того, що ваше єство, буття, свідомість визначається природою географії, ландшафту, в якому ви породжені, через "НепрОстих" нам говорить: лише людина, що споконвіку живе на своїй землі, може стати і бути щасливою.

  Тому текст начебто невеликий, але насичений і, можливо, навіть перенасичений фраґментами, присвяченими існуванню головних героїв в контексті місця їх перебування, а саме вигаданого селища Ялівець та його карпатьских околиць.

  До того ж, якщо глянути структуру тексту, то побачимо 20 розрізнених розділів, поділених на невеличкі фраґменти розміром 1-2 абзаци. Ці фраґменти майже ніколи не є послідовними, через що читання книги стає процесом надто унікальним, можна навіть сказати магічним, тому і до вподоби він буде далеко не всім. Можливо, текст книги є таким фраґментарним, тому що відтворює, копіює хаотичну непослідовність наших думок?

  Тому особисто мені в «НепрОстих» йдеться передовсім про те, наскільки інакшою реальність може бути в уяві іншої людини, наскільки різно можна її бачити, інтерпретувати, передавати. В цьому я вбачаю велику користь для читача, бо одна з функцій літератури — розширювати рамки нашого світосприйняття.

  12

  1,1K