Рецензия на книгу

• 

  Аноним10 октября 2015 г.

  Можливі спойлери!
  Книга про війну, у якій практично немає батальних сцен. Дивно, але це так.
  В центрі сюжету сліпа французька дівчинка Марі-Лор і німецький хлопець Вернер.
  В першій сюжетній лінії ми бачимо контраст між спокійним і майже щасливим життям Марі-Лор у Парижі, з її батьком, який водить її до музею, де працює, з неймовірними головоломками, які він сам виготовляє і дарує доньці на день народження та боротьбою за виживання в містечке Сен-Мало разом з її дивним двоюрідним дідусем Етьєном, його помічницею мадам Манек, підпільною боротьбою проти німецьких загарбників, холодом, голодом і відчаєм.
  У другій частині історії ми бачимо шлях прозріння розумного і талановитого хлопця, засліпленого німецькою пропагандою.
  Якщо б цю історію написав якийсь інший автор, то в кінці Марі-Лор би прозріла і вийшла заміж за Вернера. Проте, в житті дуже рідко стаються такі дива, а ця книга видається досить життєвою.
  Дві сюжетні лінії перетнулися в одній точці на один-єдиний день і знову розійшлися.
  Книга написана прекрасною мовою, щоправда, з легким вкрапленням дивних слів і опечаток, але це було варте того. Одним словом, Пулітцера просто так не дають.
  ----------------------------------------------------------------------------------------------------
  Возможны спойлеры!
  Книга о войне, в которой практически нет батальных сцен. Удивительно, но это так.
  В центре сюжета слепая французская девочка Мари-Лор и немецкий парень Вернер.
  В первой сюжетной линии мы видим контраст между спокойной и почти счастливой жизнью Мари-Лор в Париже, с ее отцом, который водит ее в музей, где работает, с невероятными головоломками, которые он сам производит и дарит дочери на день рождения и борьбой за выживание в городке Сен-Мало вместе с ее странным двоюродным дедушкой Этьеном, его помощницей мадам Манек, подпольной борьбой против немецких захватчиков, холода, голода и отчаяния.
  Во второй части истории мы видим путь прозрения умного и талантливого парня, ослепленного немецкой пропагандой.
  Если бы эту историю написал какой-то другой автор, то в конце Мари-Лор бы прозрела и вышла замуж за Вернера. Однако, в жизни очень редко происходят такие чудеса, а эта книга кажется достаточно жизненной.
  Две сюжетные линии пересеклись в одной точке на один-единственный день и снова разошлись.
  Книга написана прекрасным языком, правда, с легким вкраплением странных слов и опечаток, но это стоило того. Одним словом, Пулитцера просто так не дают.

  4

  32