Рецензия на книгу

• 

  Аноним25 августа 2015 г.

  Після "Візита старої дами"- таке розчарування. Де легкість, гумор, сатира?!Де безпосередність героїв?
  Здавалося, що початок- вбивство-має бути поштовхом до дії, але герої постійно відволікаються на довгі розмови про бізнес, політику, шпигунство.
  Невеличка повість. а ніби місяці витрачені на читання.
  нШвейцарія дощова, хмарова, у багнюці.
  "Філософські" розмови героя про злодія, що робить добрі- злі вчинки не заради конкретної мрії, а "за настроєм"- це занадто.
  Майстерно описаний більБерлаха та вечеря ( від назв страв слиною захлебнешься), а взагалом-"іллюстрація"до 10 заповіді ( заздрість- найстрашніша з недоліків людства).
  Далі в книзі надрукована "Підозра", "Аварія", "Грек шукає грекиню".Невже кину не дочитавши?
  P.S. У передмові написано,що Дюрренматт зізнався, що написав " Суддю і його ката" заради грошей. За чесність- окрему зірочку.
  "Підозра". Похмуре враження склалося після читання.
  І не тільки тому,що сама тема концтаборів, катування людей така, а тому, що замість закона діє помста. І це- у благополучній Швейцарії...
  "Аварія" ( радіоп,єса).
  Це вже більш "жвавий" текст. І задум прикольний -чуднИй- жахливий: приватне судочинство.
  І знов- їжа з дивовижними назвами ( Дюрренматт був "нашою людиною": полюбляв смакувати...
  Слідуюча п,єса з такою ж назвою, але в дужках написано, що "комедія". Хочеться вірити, що доведеться посміятися.
  "Аварія"( комедія) .
  Нажаль, нічого смішного і нового. Окрім того, що "Альфредо зіпсував мені один з найкращіх вечорів".

  4

  200