Рецензия на книгу

• 

  namorovychok23 августа 2015 г.

  Трошки вступу...

  Літературне знайомство з автором розпочалось ще минулого року в листопаді, коли, випадково, у книгарні натрапив на "1Q84". Прочитав, посмакував, але голод не зник. Пізніше поставив собі за мету прочитати всього українського Муракамі.
  Ось так я прочитав "Погоню за вівцею". Попереду ще "Танцюй, танцюй...", але то згодом.

  Вся бібліографія японця - це, для мене, щось невідоме на перший погляд, однак коли вникаєш в сутність, тоді відкривається навдивовижу цікавий світ. Я не читець зі стажем, але третій роман на мене також своєрідно вплинув. Звичайно, читаючи Харукі, треба вміти думати і уявляти, навіть того ж Людину-Вівцю. "Дивно все це!" - скажете ви, я сам це знаю, але припиняти не хочу. Напевне, така собі залежність...

  На мій погляд, герої опису не потребують, бо, прочитавши, зробив виснокок, що результат цінності не має, а от шлях до нього, спосіб досягнення, міркуваття, здогадки у таких випадках на вагу золота.

  Герой (імені його я так і не побачив) цікавий, "рекламщик", працює з другом-п'яничкою, має ще не мало справжніх друзів. Але химерія почитається відразу ... Дівчина з "вухами", ШЕФ, візитка, що повинна відразу згоріти. Набір несумісних фактів? Можливо... Але це ж Муракамі, в нього - це не реально!
  Сюжетик зав'язується так, що відразу все й не переповіш, і тим більше спойлерити я не буду.

  Та, все-таки, скажу про легкість, яку відчув, коли головний герой перебував у горах острова Хокайдо. Якимось чином в уяві намалювались засніжені Альпи і гуцульська колиба, але така, не маленька. Відчуття незабутні, навіть дух Різдва присутній!

  Тому, читайте, відчувайте, малюйте в уяві, вчіться думатиміркуватиуявлятианалізуватибачити, системно, не одинично, а якраз в комплексі! Муракамі вам допоможе, я в цьому не сумніваюсь!

  3

  103