Рецензия на книгу

• 

  Аноним11 августа 2015 г.

  Нарешті дійшли у мене руки до цієї маленької за розміром, але за духом – такої великої, потужної книги.

  Написати щось типу: «Її має прочитати кожен, вона того варта» ? Ні ( хоч насправді вона ще й як(!) варта). Чому ні? Бо розумію, що всім все одно до того, що я говорю. Не все одно буде ( і то не факт) лише тим, хто ВМІЄ читати, вміє ОСМИСЛЕНО читати.

  Одна знайома сказала, що ця книжка – нудна. Кожен сприймає по-своєму. Може, її вона просто не зрозуміла. Я ж думаю, що книга виважена і написана спокійно, без лишніх нападів емоцій, як це часто буває в інших книжках. Але навіть попри це я не стрималась і вкінці книги зрозуміла, що маю трохи заплакані очі.

  «Великий Гетсбі». Можу сказати, що цей Гетсбі, про якого у книжці всі говорять, і справді Великий. Це така людина, що постійно розвивалася і робила все для того, щоб досягнути своєї мрії. Аж 5 років(!) він ішов до неї. Йшов… І… Чим завершився цей його похід до такої омріяної нереальності-реальності?

  Це ж треба вміти так майстерно заставити читача ненавидіти одного з героїв. Мені спротивився Том Б*юкенен: аж нудило, коли він з’являвся на горизонті.

  Джаз. Ммм, це щось неймовірне. Самими лише словами автор ніби натиснув у мене в голові якусь кнопку і автоматом почала звучати ця чарівна музика.

  А описані вечірки – даю слово(!!) – я прямо відчувала свою присутність там, у Гетсбі в будинку, хоч насправді сиділа вдома за столом під лампою із книжкою в руках.

  Жінки цієї джазової епохи – жінки-мрії (хто прочитає – зрозуміє підтекст). Вони представниці вишуканості, елегантності, стриманості і гордості. Але їхній мінус – страшенна любов до грошей. Ось, наприклад,

  
  «У Дейзі надзвичайний голос…У ньому дзвенять гроші.»

  Жах, як вони(гроші) розбещують, бо це ж сильний дурман… Але у кожного свої цінності…

  Ось у Гетсбі треба вчитись бути таким, як він: відданим, трохи скритним, загадковим і зі своєю цікавою ізюминкою, бути мовчазним і цілеспрямованим, мовчазним і успішним, мовчазним…

  
  «Допомагало йому вирізнитися з-поміж гостей те, що він узагалі не пив, і його бездоганна коректність ставала ще більш підкресленою в міру того, як зростав загальний градус веселощів та панібратства.»
  

  Це шедевр американської літератури! І на останок скажу ще 6 слів: просто Великий Гетсбі, ВЕЛИКИЙ Гетсбі.
  Рекомендую!

  2

  12