Рецензия на книгу
Angel Pavement
J. B. Priestley
chamomilla2615 июля 2015 г.Фанера...Она служит для того, чтобы мебель выглядеоа лучше, чем она есть на самом деле.
Это своего рода подделка. Но все об этом знают, здесь нет обмана. И в жизни то же самое. Мне часто приходит на ум,
когда я бываю в обществе. Знаете, каждый старается уверить других, что он весь из настоящего красного дерева или ореха...- А большинство - просто хлам под фанерой
Не можу не почати з назви книги... я шукала протягом усієї книги хоч невеличкого натяку на Ангела..., але...Ні, звісно, згадка про вулицю Ангела не змусила на себе довго чекати і всі події були пов*язані з цією вулицею, але я так і не зрозуміла чому саме вулиця Ангела, що в ній особливого? Якраз таки нічого особливого не було...Звичайні люди, звичайні емоції, в яких кожен побачить себе, звичайні події...рутина...яка вбиває повільно, але впевнено, звичайне життя, про яке навряд чи хтось мріяв ( адже кожен мріє про фантастичне майбутнє, сповнене незвичайних подій, визнання, досягнень).Молодше покоління ще мріє про те, що теперішній стан - це не надовго, що це лише тимчасовий застій, що все незабаром зміниться, а старше, змирившись, лиш думає як залишитися на плаву і лиш інколи поринає в колишні мрії, як в сон на яву...
Події розвиваються надто повільно, хоча в цьому є певний шарм. Ми маємо змогу дізнатися більше інформації про кожного героя і не тільки дізнатися, а й відчути і пережити події разом з ним.
Особливо мені сподобалася мова написання: цікаві звороти,тонкий гумор, от наприклад:- "Голова превратилась в громадную раскаленную арену, на которой, поднимая пыль, бешено галопировали мысли"
- "Все здесь скрипело и кряхтело и постоянно жаловалось. Эта маленькая комната устала от людей"
- "Автобус остановился и заглотал в свое нутро двух женщин"
- Он из тех людей, кто всегда опережает события, кто уже стоит у гроба прежде, чем врач успел покачать головой
- -Я дело знаю. Я знаком с нужными людьми. Я , если позволите так выразиться, на этом собаку сьел.
- Прекрасно, но смотрите, не слишком обьедайтесь этой собакой
- "И внезапно из глубин безбрежного океана того тяжкого уныния, которое, как она всегда чувствовала, подстерегало ее
где-то близко, рядом, встала во мраке громадная волна и захлестнула ее"359