Рецензия на книгу

• 

  bazik6 июля 2015 г.

  451 градус за Фаренгейтом,автор якого є Рей Бредбері,стояла на моїй полиці ще з далекого січня 2015 і мені ніяк не доходили руки взятися за неї,адже кожен мій приятель радив мені прочитати цей анитиутопічний роман.Почав читати я її,як пережив усі жахи ЗНО,маючи змогу нізащо не переживати.
  Отже ближче до справи.
  Автор розповідає нам про недалеке майбутнє,де було встановлено тоталітарний режим,а саморозвиток вважався поза законом,адже уряд вирішив,що керувати натовпом легше,маніпулюючи ним через ЗМІ,рекламу і т.д.
  Ті хто ж читав книги,самовдосконалювався,вважався ворогом,зрадником а його майно і усі збереження підлягали знищенню.
  Головний герой Гай Монтег,пожежник завдання якого стало не гасити вогонь,а розводити його, і сам був гвинтиком у цій тоталітарній машині,яка чинила справді страшні речі,але його погляди на життя змінюються коли після чергової зміни він знайомиться з дівчиною на ім`я Кларис.Вона відкриває йому очі,а головний герой ніби прозріває.
  Подальший сюжет писати не має сенсу,адже є ще багато читачів які не читали цей роман.
  Що можу сказати,так це те що,твір справив на мене колосальне враження.Особисто я,після того як прочитав його,зрозумів,що те що відбувається там,вже відбувається і сьогодні.
  Людьми керують інстинкти.Усі забули для чого ми приходимо на цей світ.І справді зараз мати телефон останньої моделі вважається крутішим ніж мати щось у себе в голові,якісь духовні цінності,жагу до самовдосконалення і навернення людей на правильну дорогу.
  Я без сумніву ставлю 10\10 цьому шедевру і раджу вам прочитати його якщо ви ще цього не зробили.
  Дякую за увагу.
  

  11

  6,4K