Рецензия на книгу

• 

  Аноним14 июня 2015 г.

  Книга-антидепресант. Без протипоказань і побічних ефектів. Дозування довільне: можна розтягувати по кілька главок в день, а можна і всю порцію за вечір проковтнути. Передозування виключене.
  Полліанна показує, як то — радіти абсолютно в будь-якій ситуації, в усьому знаходити плюси. І хоч вона сирота, ніколи не знала достатку, опиняється у далекому місті у тітки, яка славиться своєю суворістю і нелюбов’ю до дітей, але це у неї виходило так щиро, що мимоволі ця її гра в радість причеплюється і не відпускає. Чого б мені дійсно хотілося, так це навчитися так безоглядно радіти абсолютно всьому, як Полліанна, а не притягувати ті плюси за вуха :) А проте — практика, практика і ще раз практика. Мене вразило, як гарно у Портер вдалися всі персонажі, особливо головні — такі живі, такі справжні, хай тут і немає жодного негативного персонажа, а все ж — як майстерно. І навіть детективна лінія присутня — хто ж не любить розгадувати любовні таємниці давно минулих років?) Одним словом — суцільне задоволення, на всі смаки)
  Вживати у похмуру погоду, за похмурих думок, а взагалі — абсолютно для всіх і кожного, в будь-який час.

  13

  100