Рецензия на книгу

• 

  Аноним26 мая 2015 г.

  Книга "Я, "Побєда" і Берлін" складається всього з 100 сторінок (або навіть менше). Читається дуже легко. Але я рекомендую слухати аудіокнигу в авторському виконанні. Кузьма на папері - це не те...

  У кожній компанії, мабуть, є один оповідач. Цей друг труїть довгу байку зі свого життя, а всі слухають її з відкритим ротом і часом заходяться від сміху. Кузьма напевно й був такою людиною. Це записана байка з його життя. Зовсім молодий Кузя з друзями вирушає в подорож до Берліна на старій раритетній "Перемозі" купленій за 200. е. у художника. Вся подорож супроводжується всілякими курйозами та смішними прикрощами. На дворі або "перестройка", або що... Я не зовсім зрозуміла. Порожні полиці, дефіцит, польське радіо, яке добре ловить тільки на даху. Книга дозволяє поринути в побут західноукраїнської молоді тих часів.

  Кузьма - оповідач мені подобається набагато більше. Коли він жартував всі починали посміхатися. Сміялися не так над самими жартами, як над тим, як він їх підносив. Людина - харизма. Тому у друкованому варіанті його розповіді зовсім не те... Книга не має жодної літературної цінності, а її "ізюминкою" є жива колоритна мова автора.

  Я прослухала книгу в аудиоваріанті у виконанні самого Кузьми. Адже, слухати Скрябіна і спостерігати за ним - це суцільне задоволення.

  4

  180