Логотип LiveLibbetaК основной версии

Рецензия на книгу

Каждый в нашей семье кого-нибудь да убил

Бенджамин Стивенсон

  • Аватар пользователя
    Аноним22 февраля 2025 г.

    Детектив з чорним гумором: інтригуюча історія чи надмірна гра в іронію?

    Бенджамін Стефенсон у своєму романі «Усі в моїй родині — вбивці» вирішив поєднати класичний детектив у стилі Агати Крісті з сучасною сатирою та чорним гумором. Це своєрідна гра з жанром, де автор висміює традиційні штампи, але водночас пропонує цілком захопливу загадку.

    Сюжет: сімейні таємниці та злочин у замкненому просторі

    Головний герой, Ернест Каннінгем, приїжджає на святкування ювілею своєї родини, і все йде не так, як планувалося. Всі члени його сім’ї — справжнісінькі вбивці (в прямому чи переносному сенсі), і коли в особняку відбувається вбивство, підозрюваними автоматично стають усі присутні.

    Сюжет використовує традиційний прийом «замкненого простору», коли вбивця знаходиться серед обмеженого кола людей, а розгадка стає дедалі заплутанішою. При цьому розповідь ведеться від першої особи, і Ернест не просто оповідає історію, а немов звертається до читача, постійно коментуючи події з гумором та іронією.

    Персонажі: карикатурні, але цікаві

    Родина Каннінгемів — це зібрання ексцентричних особистостей, кожна з яких має свої секрети й мотивацію. Персонажі часом здаються гіперболізованими, майже карикатурними, але це робить їх яскравими та незабутніми.

    Сам Ернест — своєрідний антигерой, який явно не прагне бути класичним детективом, але змушений розгадати злочин. Його саркастичний погляд на події додає історії легкості, хоча комусь цей стиль може здатися надто нарочитим.

    Стиль і атмосфера

    Мова роману жива, дотепна, з великою кількістю діалогів і відсилань до класичних детективів. Відчувається, що автор добре знайомий із жанром і грає з його кліше, висміюючи умовності, але водночас віддаючи їм шану.

    Темп оповіді доволі динамічний, хоча іноді гумор може здаватися зайвим, особливо коли сюжет загострюється, а іронія відволікає від основної інтриги.

    Фінал: несподіванка чи очікуваний хід?

    Розв’язка, як і належить хорошому детективу, не є очевидною, але при цьому логічно випливає з усіх підказок, розкиданих протягом роману. Вона може не всіх задовольнити, адже автор більше фокусується на грі з жанром, ніж на суворій логіці.

    Висновок

    «Усі в моїй родині — вбивці» — це оригінальний, веселий і незвичайний детектив із великою часткою сатири. Він підійде тим, хто любить класичні детективи, але не проти подивитися на них під іншим кутом. Якщо ви очікуєте серйозного розслідування — книга може здатися надто легкою та гумористичною. Але якщо вам подобаються нестандартні підходи, мета-іронія та атмосфера загадкового особняка з убивством — цей роман точно вас розважить.


    0
    14